Закон «про фінансову реструктуризацію» буде доповнений на прохання банкірів

Ухвалений нещодавно закон «про фінансову реструктуризацію» видався банкірам не зовсім повним, тому уряд України передав до Верховної Ради додатковий законопроект, покликаний виправити і доповнити ряд положень основного закону.

Нагадаємо, законопроект «Про внесення змін до деяких законів щодо процедури проведення фінансової реструктуризації» покликаний посилити відносини між боржниками і кредиторами за невиконання своїх зобов'язань на підставі відповідного арбітражного рішення.

Нові правки до закону дозволять визначити порядок і саму можливість проведення фінансової реструктуризації кількох боржників, що діють як пов'язані особи (йдеться про групу юросіб під спільним контролем - стандарт МСФЗ), але мають різних несумісних кредиторів. В цьому випадку арбітражним посередником виступатиме Кабмін, саме з його подачі оцінюватимуться граничні критерії прощення боргу держбанками.

За словами банкірів, внесення змін до законів «Про іпотеку» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» викликано необхідністю більш точно визначити момент скоєння позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та/або застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно до закону «Про фінансову реструктуризацію». У той момент, коли вартість заставного майна виявляється недостатньою для забезпечення грошової позики, наданого кредитором з метою заощадження забезпеченого іпотекою і запорукою (обтяженням рухомого майна) зобов'язання у відповідній (непогашеної) частини.

Одним з найбільш принципових питань закону «Про фінансову реструктуризацію» є питання передачі кредитору права власності на заставне майно позичальника-боржника, для повного або часткового погашення боргу в разі настання обумовленої договором кредитування ситуації вилучення майна. На практиці ж виходить більш складна ситуація, адже майно боржника юрособи - це ті фонди і капітал, які підпадають під визначення єдиного/цілісного майнового комплексу, і для початку процедури вилучення такого майна необхідний дозвіл антимонопольного комітету.

Щоб отримати дозвіл антимонопольного комітету знадобитися не менше 30 днів, також необхідно пройти через серйозну бюрократичну машину, часто із залученням додаткових правозахисників, для дотримання правових основ процедури реструктуризації, термін якої обмежений, і складає всього 90 днів.

Відсутність необхідності отримання такого дозволу обґрунтовується ще й тим, що таке майно, як правило, передається залученим кредитором в фінансовий лізинг, оренду боржнику з метою відновлення його господарської діяльності (також вимагає дозволу АМКУ).

Станом на 20сентября 2018 року Ощадбанк, користуючись цим законом, реструктурував кредитів на суму майже 10 мільярдів гривень, в процесі реструктуризації знаходяться кредити на суму близько 12 мільярдів гривень, а в стадії очікування ще на суму 17 мільярдів. Такі дані надав глава правління Ощадбанку - А. Пишний.

На даний час на шляху вдалих і успішно проведених реструктуризацій стоять невгамовні, нічим не аргументовані амбіції позичальників, які відчувають проблеми з погашенням своїх зобов'язань. Визнаючи свої проблеми з поверненням кредитів, позичальники хочуть, щоб банки, а особливо державні, списували їх борги, проводили операції з мінімальною комісією і вигідним курсом для позичальника. І гостро обурюються, якщо цього не відбувається.