Нацбанк рапортує про зниження кредитних ризиків, і ризику втрати прибутковості в банківському секторі

Основною причиною зростання економічних показників банківського сектора за перше півріччя 2018 року вважають сприятливі макроекономічні умови з одночасною відсутністю істотних потрясінь. У той же час в Нацбанку говорять про потенційно високий ризик зворотного сценарію розвитку ситуації, основною причиною є високі юридичні ризики. Таку інформацію надали аналітики головного фінансового регулятора країни в «звіті про фінансову стабільність» опублікованого 12 червня.

Після прийняття довгоочікуваного законопроекту "Про вищій антикорупційний суд" з'явилися реальні надійні на відновлення співпраці з Міжнародним Валютним Фондом. Це дозволить отримати ще два транші і звести ризики макроекономічних потрясінь і фінансової нестабільності до мінімуму. Такий коментар надав прес-центр Центробанку.

Останні роки були сприятливими для України в плані економічної стабільності і навіть невеликого зростання. Сформовану тенденцію можна пояснити зростанням світових цін на сировину і попит на український експорт. Але разом з цим відзначається посилення монетарної політики США, що може привести до високих ризиків відтоку капіталу з країн, що розвиваються. Такий сценарій подій може негативно позначитися на стабільності фінансового сектора країни, відзначають в НБУ.

Як зазначається, обсяги гривневих коштів клієнтів банків продовжують зростати і сьогодні перевищують 80% загальних зобов'язань банківського сектора, проте мова йде переважно про короткострокові депозити. «Якщо трапиться зовнішній шок, короткостроковість фондування банків може створювати надмірні ризики ліквідності», - пояснює регулятор.

Крім того, як раніше зазначав НБУ фінансовий результат банківського сектора поліпшується. У той же час, в НБУ підкреслюють, що значні юридичні ризики, зокрема, проблемні заборгованості, непрацюючі кредити, - головна перешкода для відновлення корпоративного кредитування.

Практично всі фінансові аналітики сходяться в єдиній думці щодо того, що необхідно реалізувати в Україні, щоб убезпечити фінансовий сектор, і банківські структури. Так, наступним кроком має стати прийняття Верховною Радою законів, необхідних для відновлення кредитування та сталого функціонування банківського сектора, зокрема таких:

1. Удосконалення функціонування фінансового сектора, що дозволить стандартизувати правила корпоративного управління в державних банках.
2. Встановити прозорі і чіткі правила валютного регулювання.
3. Прийняти законопроект «Про кредитування»
4. Закріпити Правила оголошення банкрутства і порядок врегулювання фінансових питань в такій ситуації.
5. Встановити чіткі і єдині правила взаємовідносин між кредиторами і позичальниками. Розробити інструменти захисту прав і тих і інших. Дана норма вже рік знаходиться у Верховній Раді на розгляді.
6. Створити систему консолідації регулювання ринку фінансових послуг.

У той же час, негативний ефект від переходу на МСФЗ 9 компенсовано поточними доходами банків. Як зазначається, орієнтовний негативний вплив на власний капітал від першого застосування МСФЗ 9 - близько 10 млрд грн.

Крім того, щоб ефективно запобігати кризам, зараз йде трансформація регуляторного середовища, зокрема, розпочато обговорення нового інструменту капіталу - довгострокового субординованого боргу, що стане частиною основного капіталу. Це перший крок у приведенні структури регулятивного капіталу банків до стандартів Базеля і вимог європейського законодавства. Введення нової структури капіталу заплановано на 2019 рік. Нагадаємо, за даними НБУ в травні 2018 року споживча інфляція істотно сповільнилася - до 11,7%. Так, зростання цін на продукти харчування, овочі і фрукти, послуги, паливо - сповільнилися.