Головні нововведення і їх вплив на банківський ринок

Реформування українського банківського ринку триває. Зовсім скоро зміни торкнуться умов роботи фінансових організацій, особливо в плані взаємодії з клієнтами. Про ці та інші нововведення розповів керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Law Firm Гліб Сегіда.

Новий Кодекс про банкрутство

Напередодні другого туру президентських виборів депутати прийняли оновлений Кодекс по процедурам банкрутства. Підписаний Петром Порошенко закон вступить в силу з 1 жовтня поточного року, а положення про валютні кредити - восени 2020 го.

Основні зміни, передбачені новим Кодексом:

• зменшено терміни розгляду справ за рахунок скорочення кількості оскаржень;
• активи боржників будуть продаватися тільки на онлайн-платформах (там же заставні кредитори повинні узгоджувати вартість і умови купівлі-продажу заставного майна);
• запроваджено нову процедуру - банкрутство фізосіб.

Що стосується останнього пункту, на думку Сегіди, великої кількості таких справ не передбачається. Через недосконалість виконавчого провадження в нашій країні багато позичальників вважають за краще не погашати кредит, ніж вступати в переговори з банком. До того ж запуск процедури банкрутства - досить витратний захід.

Потрібен час, щоб населення стало більш фінансово грамотним. Тоді банкрутство перестане бути синонімом "кінця світу", а знайде в умах людей своє справжнє значення - "відновлення платоспроможності". І якщо разом з цим виконавча служба стане менш милостивою до боржників, число процедур про банкрутство фізичних осіб почне стрімко збільшуватися.

Іпотечним позичальникам з валютними кредитами експерт радить уважно вивчити новий закон і звернутися за консультацією до юристів і банкам, тому що мораторій на стягнення, що діє з 2014 року, в жовтні 2020 го буде скасовано.

Банки почнуть збирати більше інформації про позичальників

За даними НБУ, фінансові організації будуть видавати кредити тільки після отримання інформації з Кредитного реєстру. Тестування нового порядку триватиме до 1 грудня 2019 року.

У кредитній реєстрі містяться дані про борги на суму, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат (більше 417 тис. Грн). На початку поточного року їх число склало 80,4 тисячі. З них дві третини позичальників - юрособи.

Завдяки такому нововведенню недобросовісні платники не зможуть звертатися за кредитами в різні фінустанови. Як наслідок, банки стануть менше ризикувати, видаючи клієнтам гроші під відсотки. У перспективі проблемні кредити будуть траплятися рідше. Також це має знизити кредитні ставки.

У квітні 2019 року Кабмін дав банкам ще одну можливість: отримувати дані про клієнтів з Держреєстру актів цивільного стану. Таким чином, кредитори зможуть збирати більше інформації про позичальників, знижуючи тим самим ризик неповернення.

Як бонус для банків, була введена норма про обов'язкове отримання згоди кожного обтяжувача перед вчиненням реєстраційних дій з сільгосптехнікою, технологічним транспортом та іншими самохідними механізмами. Так що відчужувати їх, якщо вони виступають забезпеченням позики, без згоди кредиторів позичальники більше не зможуть.

Реалізація Закону про валюту

Для повноцінної роботи Закону про валюту необхідні відповідні підзаконні акти. Тому навесні були прийняті наступні постанови:

• Нацбанк скасував обмеження, що суперечать новою процедурою валютного регулювання щодо списку дозволених операцій по клієнтських рахунках.
• Структура регулювання стала простіше: в одному документі об'єднали норми, які стосуються відкриття та закриття клієнтських рахунків, а також кореспондентських банківських рахунків (резидентів і нерезидентів).
• Перелік документів, необхідних для відкриття рахунку, скоротили. У тому числі дозволили включати заяву в текст договору, скасували необхідність надавати банківську картку зі зразками підписів і передбачили проведення ідентифікації позичальників за допомогою BankID.